КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР З ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
вул. Дмитрівська, 92-94, 7-ий поверх. м. Київ, 01135
Тел.: +380 (95) 113 25 22, e-mail: program@mentalhealthua.org
_________________________________________________________________________________
№ 161КЦ-2025/в від 30.09.2025 На № ___________ від _________ р.
Керівникам обласних та
Київської міської
військових адміністрацій
Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України
(далі Координаційний центр) є урядовим консультативно-дорадчим органом,
який забезпечує супровід реалізації Всеукраїнської програми ментального
здоров’я «Ти як?» (далі Програма) – ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Висловлюємо щиру вдячність обласним військовим адміністраціям,
Київській міській військовій адміністрації за активну залученість до реалізації
Програми. Така спільнодія безумовно сприяє посиленню спроможностей у сфері
ментального здоров’я на регіональному рівні та рівні громад.
Ментальне здоров’я – це ресурс, який допомагає людині жити,
адаптуватися та відновлюватися. В умовах війни турбота про нього стала такою
ж важливою, як фізична безпека. Україна крок за кроком будує систему
підтримки ментального здоров’я, інтегруючи її в усі сфери життя. Надважливою
складовою цього процесу є формування культури, в якій піклування про власний
психоемоційний стан стає щоденною звичкою.
Зважаючи на соціальну актуальність, просимо Вас долучити ваші
адміністрації, структурні підрозділі, підпорядковані комунальні заклади,
установи, організації, служби, підприємства до комунікаційних активностей
10 жовтня, на День ментального здоров'я, який цього року акцентуватиме на
щоденних способах підтримки ментального здоров'я, зокрема через загальну
ідею «Дотики підтримки».
Комунікаційні активності відбуватимуться у межах Всеукраїнської
програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени
Зеленської.
Концепт проведення комунікаційних активностей «Дотики підтримки»
представлено у презентації за посиланням:
https://docs.google.com/presentation/d/11KiLGrWOE84A0GOdVSm_i05c3n-ZlVUscnn13e-cEc/edit?slide=id.g28c697cd2e6_0_5#slide=id.g28c697cd2e6_0_5
Презентація містить усе необхідне для підготовки комунікацій: механіку,
пам’ятку, тези, віжуали.
Просимо також розповсюдити інформацію серед профільних
департаментів обласних військових адміністрацій та сприяти проведенню
тематичного уроку «Дотики підтримки. Уроки емпатії», приуроченого до Дня
ментального здоров’я. Уроки спрямовані на дітей, які відвідують дошкільні
навчальні заклади, та учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти.
| Матеріали | для | проведення | заняття | розроблені | експертами |
| Координаційного центру спільно з експерткою-психологинею Світланою Ройз та Міністерством освіти і науки України. Рекомендації для проведення уроку |
|||||
| доступні | за | посиланням: |
https://drive.google.com/drive/folders/1fOWqfEudRr_3cNClB4W8slDtqHKvYDa?usp=sharing
Просимо сприяти поширенню всіх відповідних матеріалів серед районних
військових адміністрацій та об’єднаних територіальних громад.
Сподіваємось на продуктивне партнерство, яке б дозволило досягнути
найкращих результатів. Наперед вдячні за успішну взаємодію!
Контактна особа для комунікації – регіональний координатор
Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», електронна пошта:
program@mentalhealthua.org
Сподіваємось на продуктивне партнерство, яке б дозволило досягнути
найкращих результатів. Наперед вдячні за успішну взаємодію!
З повагою
Голова Координаційного центру Оксана ЗБІТНЄВА
«Дотики підтримки. Уроки емпатії»
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ДО ДНЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я
ЗА МАТЕРІАЛАМИ СЕРІЇ ІЗ МУЛЬТСЕРІАЛУ
«КОРИСНІ ПІДКАЗКИ» телеканалу ПЛЮСПЛЮС
1-4 КЛАСИ
в закладах загальної середньої освіти
Запрошуємо освітян долучитись до проведення уроку до Всесвітнього дня ментального здоров’я 10 жовтня за матеріалами серії із мультсеріалу «Корисні підказки».
Матеріали розроблені у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді України Олени Зеленської, у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, Міністерством освіти і науки України.
Мультсеріал «Корисні підказки» створено українським дитячим телеканалом «ПЛЮСПЛЮС» у співпраці з провідними дитячими психологами країни, незмінною експерткою телеканалу є психологиня Світлана Ройз. Проєкт реалізується у співпраці з Всеукраїнською програмою ментального здоровʼя «Ти як?».
Цільова аудиторія: учні 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.
Формат та тривалість уроків: тематичний урок до Всесвітнього дня ментального здоров’я. Тривалість одного уроку – 35 хвилин. Уроки можуть бути проведені класними керівниками, іншими педагогічними працівниками (за бажанням) та практичними психологами/соціальними педагогами.
Матеріали та обладнання:
- телевізор або проєктор;
- запис серії «Емпатія» мультсеріалу «Корисні підказки» – https://www.youtube.com/watch?v=2lHiC2H2Wpg;
- паперовий ватман формату А5, кольорові маркери, кольорові клейкі стікери.
Додаткові матеріали, які можуть стати помічними:
- Мобільний застосунок для турботи про себе та покращення ментального стану дітей та дорослих «Моментал»
- Аптечка психологічної самодопомоги для дітей, укладена спільно з ЮНІСЕФ
- Техніки самодопомоги для дітей у анімаційних відеороликах
- Техніки самодопомоги для виконання з учнями в укритті
- Посібник «Травмачутливість у школі» – підготовлений спільно з МОН України та психологинею Світланою Ройз
Мета уроку:
- сформувати уявлення учнів про те, що таке емпатія;
- розвинути вміння розпізнавати свої емоції та емоції інших людей;
- навчити простим способам самопідтримки та підтримки навколишніх людей.
Результати уроку:
- в учнів є розуміння того, що таке емпатія та як вона проявляється;
- учні розвинули вміння розпізнавати свої емоції та емоції інших людей;
- учні знають та користуються техніками та вправами, презентованими на уроці.
Що варто врахувати вчителю у проведенні уроку?
- Уникайте тем, що можуть нагадувати дітям про їхній травмівний досвід або потенційно травмівні події.
- Спостерігайте за змінами в реакціях і настрої дітей. Якщо з’являється втома чи емоційна напруга – запропонуйте коротку руханку або вправу з Аптечки самодопомоги чи застосунку «МОМЕНТАЛ».
- Використовуйте дихальні вправи лише з акцентом на спокійний видих. Уникайте практик із закритими очима чи зосередженим глибоким диханням, щоб зберегти відчуття безпеки.
- Давайте дітям право не відповідати вголос. Можна запропонувати: «Подумайте про це про себе».
- Дозвольте обирати зручний спосіб висловлення: малювання, письмові відповіді чи інші творчі форми.
- Використовуйте практику вдячності – дякуйте за будь-яку реакцію, навіть найменший відгук має значення.
- Пам’ятайте: важливо, щоб дитина сама визначала, чим готова ділитися.
- Формулюйте запитання так, щоб вони були безпечними: замість аналізу причин почуттів допомагайте дитині їх прийняти. Уникайте запитань на кшталт: «Чому ти так відчуваєш?» або «Чому в тебе виникли саме такі емоції?»
- Пам’ятайте, що не існує «поганих» емоцій або емоцій, за які має бути соромно. Емоції – це природна частина життя. Важливо допомагати дітям розпізнавати як приємні, так і неприємні емоції, вчитися приймати їх та безпечно проявляти.
- Уникайте інтерпретацій та оцінок. Сприймайте дитячі висловлювання без ярликів і власних висновків, залишаючи простір для самовираження.
Орієнтовний план-конспект уроку
|
Орієнтовний таймінг |
Назва активності |
Опис активності |
|
3 хв |
Вступне слово вчителя |
Вчитель вітається та починає розповідати про урок, який чекає на учнів сьогодні. «Сьогодні ми з вами будемо говорити про те, як ми можемо краще розуміти одне одного. Кожен з нас, залежно від настрою чи ситуації, може відчувати радість, сум, здивування, злість чи хвилювання. І всі ці емоції важливі. Ми навчимося помічати, які емоції з’являються в нас і в інших людей, і як можна підтримати того, хто поряд. Це допоможе нам бути добрішими одне до одного, більше довіряти і відчувати себе у класі комфортно та безпечно». Учитель/ка пропонує всім зручно сісти. Можна зайняти таку позу, щоб тілу було максимально комфортно. «Я помітив/ла, що від того, як ми сидимо, дуже багато залежить. Якщо нам незручно, наші м’язи напружуються, і мозок отримує сигнал, що ми ніби не зовсім у безпеці. Тоді ми можемо ставати більш чутливими й інакше сприймати все, що відбувається навколо. А коли наші м’язи розслаблені, ноги стоять стійко, нам зручно – тіло відчуває більше безпеки. Ми стаємо більш відкритими до спілкування і легше помічаємо сигнали від інших людей. Бо навіть коли ми мовчимо, ми все одно «розмовляємо» один з одним, ніби надсилаючи один одному «таємні сигнали». Ці сигнали ще називаються невербальними, тобто без використання слів. Це – наша міміка, жести, пози. Іноді вони говорять навіть більше, ніж слова. Вони можуть підказати нам, як почувається людина і що вона хоче нам передати. Давайте повчимося їх розпізнавати! Готові?» |
|
2 хв |
Інтерактивна взаємодія |
Інструкція до вправи: вчитель/ка демонструє опущені плечі, сумний вираз обличчя, ніби зараз заплаче. Слово вчителя: «Як ви думаєте, як я зараз почуваюся?» Дати можливість дітям відповісти. Слово вчителя: «Так, я показав/ла, що мені сумно». |
|
3 хв |
Гра в парах |
Інструкція до гри: «А тепер спробуйте цю гру в парах! Одному з вас потрібно показати якусь емоцію за допомогою виразу обличчя, міміки та жестів, не вимовляючи жодного слова. А іншому – відгадати, що це за емоція. На це ви матимите одну хвилину. Після того як емоція відгадана – потрібно помінятися ролями в парах. Спробуємо?» Дати час на гру. «Вдалося!? Помахайте долонькою, кому вдалося відгадати емоцію? Ви круті!» |
|
5 хв |
Інтерактивне обговорення |
«А ви помічали, що іноді, навіть зовсім на хвильку, ми починаємо відчувати те саме, що й інша людина? Наприклад, хтось поруч починає сміятися – і нам теж стає веселіше. Або хтось позіхає – і ми теж раптом позіхаємо». (Учитель/ка може сам/а позіхнути, щоб викликати усмішки й реакцію дітей). «У нашому мозку є такі цікаві "помічники" – дзеркальні нейрони. Вони працюють так, ніби всередині нас є маленьке дзеркальце. Це дзеркальце відбиває те, що відчуває інша людина, і ми ніби трошки проживаємо її досвід разом із нею. Згадайте, чи бувало у вас так: дивитесь кіно – і коли героїня плаче, вам теж стає сумно? Або коли друг сміється від душі – ви мимоволі теж починаєте сміятися? А, може, навіть сердитеся разом із кимось, хто поруч?» Дати дітям час поділитися прикладами. |
|
5 хв |
Інтерактивне обговорення |
«Ми всі різні. І в кожного з нас свій рівень чутливості. Хтось легко відчуває емоції інших людей, а комусь це складніше. І це абсолютно нормально. Ніхто не зобов’язаний відчувати так само, як інший. Але буває й так, що людина відчуває буквально все-все-все навколо. Це може бути дуже виснажливо – ніби у тебе зовсім немає шкіри, і ти вбираєш усі почуття інших, навіть коли не готовий. І тоді важливо вчитися відділяти: де мої почуття, а де – почуття іншої людини. Коли ми це вміємо, нам легше бути поруч і справді підтримати. Адже підтримка – це не завжди "відчути за когось", а радше знайти слова чи дії, які допоможуть іншій людині відчути: "Я з тобою, ти не сам/сама"». Пропозиції запитань до обговорення:
Дати дітям час поділитися думками. |
|
6 хв |
Перегляд мультфільму |
«Усе, про що ми говоримо сьогодні – про наші емоції, про сигнали, які ми надсилаємо один одному, про чутливість і про те, як ми можемо підтримати – усе це стосується однієї важливої здатності. Вона називається емпатія. Емпатія – це вміння відчувати те, що відчуває інша людина. Це коли ми можемо уявити себе на місці іншого й підтримати його. Емпатія буває різних рівнів: іноді ми просто відчуваємо ті самі емоції, що й людина поруч, а іноді – не лише відчуваємо, а й щиро хочемо допомогти. І, мабуть, найвищий рівень емпатії – це коли поруч із нами людині стає хоч трохи легше. Адже бути емпатичними й підтримувати так, щоб це справді допомогло, – це справжнє мистецтво. І ми з вами можемо його навчитися. Діти переглядають запис серії «Емпатія» мультсеріалу «Корисні підказки» |
|
3 хв |
Обговорення мультфільму |
«Коли я бачив/ла, як плаче Кружко, я теж ледь не розплакався/лась. А ви?» Пропозиції запитань до обговорення:
|
|
6 хв |
Створення «Карти підтримки та емпатії» |
Інструкція для створення карти: вчитель закріплює на дошці або на стіні ватман та фіксує відповіді дітей за допомогою стікерів та маркерів. «Давайте разом подумаємо й згадаємо – як можна виражати підтримку. Ми з вами зберемо всі ідеї в одну велику карту. Для цього будемо записувати наші думки на кольорових стікерах. Цей плакат ми залишимо в класі. Він нагадуватиме нам, як ми можемо бути поруч одне для одного». Крок 1. Запропонуйте дітям сказати своїми словами, що для них означає емпатія. Наприклад:
Крок 2. Збір ідей про підтримкуЗапропонуйте дітям відповісти на запитання: «Що ми можемо зробити, щоб підтримати людину?» Записуйте всі відповіді. Якщо потрібно, наведіть приклади, які можна доповнити:
Крок 3. Створення картиРазом оформіть зібрані ідеї у вигляді плаката. Додайте малюнки чи символи: сердечка, долоньки, усміхнені обличчя, квіти. Дайте плакату назву: «Наша карта підтримки та емпатії». |
|
2 хв |
Завершення уроку |
«Дякую вам за нашу спільну роботу! Ця карта – наш спільний скарб. Вона допомагатиме нам пам’ятати, що кожен із нас може підтримати іншого. І навіть маленька дія може зробити когось поруч щасливішим. На завершення маю до вас прохання, подумайте декілька секунд і поділіться, будь ласка, що з сьогоднішнього уроку запам’яталося вам найбільше?» Дати дітям час поділитися думками. |
Більше технік самодопомоги
та рекомендацій для плекання стійкості – на платформі Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»