v
Початок навчання дитини у школі – відповідальний і не простий етап у її житті.
Яке ж важливе питання виникає при вступі до школи: «Як дитина адаптується?» У цей період відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності – це й нові стосунки, задачі та обов’язки. Формуються системи відносин дитини зі світом і самим собою, позиція школяра і базові навчальні установки, які в істотній мірі визначають надалі успішність його шкільного навчання, ефективність стилю спілкування, можливості особистісної самореалізації у шкільному середовищі. А до будь-яких змін потрібно адаптуватись.
Отже, шкільна адаптація це – пристосування дитини до вимог школи й умов шкільного навчання. Це не тільки успішне пристосування до умов даного середовища, а й здатність до подальшого психологічного, особистісного і соціального розвитку.
Оптимальний адаптаційний період складає один-два місяці. Інколи батькам, учителям здається, що період адаптації через тиждень-другий закінчився, що дитина вже адаптувалась, але це не так. Зазвичай, адаптація відбувається від 2-х до 8-ми місяцями.
Перші 3-4 тижні навчання першокласники та п’ятикласники відчувають підвищений настрій, емоційне збудження. По завершенню цього часу спостерігається значний спад емоційного фону. У деяких дітей знижується працездатність, з’являються труднощі з запам’ятовуванням та організацією процесів. Це пов’язано з тим, що в початковій школі діти звикають до єдиного стилю викладання матеріалу, а у кожного вчителя 5 класу свої ритм і стиль, тож дитині потрібно до цього звикнути. По завершенню цього часу спостерігається значний спад емоційного фону. У деяких дітей знижується працездатність, з’являються труднощі з запам’ятовуванням та організацією процесів. Це пов’язано з тим, що в початковій школі діти звикають до єдиного стилю викладання матеріалу, а у кожного вчителя 5 класу свої ритм і стиль, тож дитині потрібно до цього звикнути.
П’ятикласники ще дуже орієнтовані на оцінки та як правило, мотивацією є не отримання «твердих знань», а намагання відповідати очікуванням батьків та вчителів. Тому дуже важливо, наскільки очікування дорослих відповідають можливостям дитини.
Дорослим важливо будувати та підтримувати контакт з дитиною, говорити про почуття, ділитися досвідом!
7 порад батькам п’ятикласників
- Спостерігайте, що ваша дитина робить із задоволенням, наприклад, танцює, грає у футбол або працює за комп'ютером. Надайте вашій дитині більше можливостей розвивати свої сильні сторони й таланти.
- Дізнайтеся, як ваша дитина краще засвоює матеріал. Що вона краще робить: виконує практичні завдання, спостерігає чи слухає? Допоможіть дитині навчатися, використовуючи свої сильні сторони.
- Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, треба терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
- Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.
- Вмійте ставити себе на місце дитини.
- Пам'ятайте: клас, де навчається ваша дитина, – поєднання трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружнішими, більш цілеспрямованими будуть ці колективи, тим кращою буде атмосфера для формування вашої дитини. Це залежить від кожного й від вас теж.