Як будувати свою поведінку з дітьми?
З конфліктною дитиною:
1.Треба тактовно коригувати недружні погляди одне на одного або бурмотіння чого-небудь з образою собі під ніс.
2.Не прагніть припинити сварку, звинувативши іншу дитину в її виникненні й захищаючи свою. Прагніть об'єктивно розібратися в причинах.
3.Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії своєї дитини, які призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.
4.Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки.З неспокійною дитиною:
1.Уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити все, що їй заманеться, але не можна і все забороняти; чітко вирішіть для себе, що можна і що не можна, і погоджуйте це зі всіма членами сім'ї.
2.Своєю поведінкою показуйте дитині приклад.3.Приділяйте дитині достатньо уваги, хай вона ніколи не відчуває себе забутою, але водночас поясніть дитині, що бувають моменти, коли у вас є інші турботи, слід це зрозуміти й прийняти.
4.Пам'ятайте, що істеричні приступи найчастіше пов'язані з прагненням привертати до себе увагу або викликати жалість і співчуття. Не треба потурати дитині й змінювати свої вимоги. Коли дитина заспокоїться, поясніть їй, чому ви вчинили так, а не інакше.
Із сором'язливою дитиною:
1.Розширюйте коло знайомств своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть малюка в гості до знайомих людей, запрошуйте дітей у гості, розширюйте маршрути прогулянок і екскурсій, учіть дитину спокійно ставитися до нових місць і людей.
2. Не варто постійно тривожитися за дитину, прагнути повністю оберігати її від будь-яких небезпек, в основному придуманих вами, не старайтеся самі зробити все за дитину, запобігати будь-яким утрудненням, давайте їй певну міру свободи й відкритих дій.
3.Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.
4.Залучайте дитину до виконання різних доручень, пов'язаних зі спілкуванням, створюйте ситуації, у яких сором'язливій дитині довелося б вступати в розмову з "чужою" дорослою людиною (у магазині, на зупинці, у дитячому парку, кінотеатрі та т.п.).
З агресивною дитиною:
1.Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу - неефективні способи подолання агресивності. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки, ви зможете сподіватися, що агресивність вашої дитини буде знята.
2.Дайте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній спалахів гніву або негативних висловів про своїх друзів чи колег, будуючи плани "помсти".
3.Нехай ваша дитина кожної миті відчуває, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Хай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.
Із замкнутою дитиною:
1.Розширюйте коло спілкування вашої дитини, приводьте у нові місця і знайомте з новими людьми.
2.Підкреслюйте переваги та корисність спілкування, розповідайте дитині, про що нове та цікаве ви дізналися, яка задоволення отримали, спілкуючись із тією або іншою людиною.
3.Намагайтеся самі стати для дитини прикладом людини, яка ефективно спілкується.
4.Якщо ви помітили, що незважаючи на ваші зусилля, дитина стає все більш замкнутою та відчуженою, зверніться за консультацією до психолога, який професійно допоможе вам розв'язати цю проблему.